До 200-річчя з Дня народження Великого Українця Тараса Григорович Шевченка для студентів 13 та 14 групи викладачами кафедри маркетингу та управління бізнесом Олійник К. А. і Коган Н. Ю. було проведено спільну годину куратора на тему «Аналіз економічних поглядів Т. Г. Шевченка».
Звичайно, дехто може засумніватись у актуальності тематики зборів, знаючи, що Шевченко не вивчав університетських курсів з економіки і не досліджував соціально-економічних проблем. Це дійсно так. Проте, університетом Тараса Григоровича було саме життя, а навчальними курсами – кріпаччина й солдатчина.
У своїх поезіях та прозових творах він сказав про соціально-економічне життя суспільства набагато більше, ніж деякі тогочасні українські економісти, філософи й історики, насамперед з числа лібералів. Причому сказав настільки геніально, що його соціально-економічний ідеал став зрозумілим для мільйонів трудящих і використовується ними кожного разу при оцінюванні соціально-економічних аспектів добра і зла.
Шевченко проник у суть соціально-економічних процесів та явищ і піднявся до такого рівня розуміння існуючого суспільно-економічного устрою, що викривав не окремі факти, а всю систему феодально-кріпосницького гноблення, в основі якої лежала приватна власність на землю. Найчіткіше ця думка висловлена у вірші «І виріс я на чужині», де читаємо: «І не в однім отім селі, а скрізь на славній Україні людей у ярма запрягли пани лукаві».
Звичайно, критичне ставлення Т.Г. Шевченка до існуючого ладу формувалось не стільки під впливом стану справ у сфері власне економіки, скільки під впливом соціально-економічного й політичного становища трудящого люду, передусім селянства, яке становило переважну частину населення тогочасної України. З дитячих років пізнавши на собі усі жахи феодально-кріпосницької експлуатації, він у своїх творах показував народне горе, ганьбив експлуататорів і закликав до боротьби з ними.
Не втратили суспільного значення для сьогоднішньої України й погляди Т. Г. Шевченка щодо взаємин з народами сусідніх держав.
Для трудящих Т. Г. Шевченко – передусім борець за народне щастя й геніальний мислитель, котрий знав, що щасливе життя наступить лише тоді, коли не останеться і сліду панського в Україні. Проте сьогодні не те, щоб слід, – панів лукавих відродили, щоб ті знову, як за життя поета, людей у ярма запрягали. І поки інші мовчать, або й допомагають запрягати, Великий Кобзар своїм словом бореться. Бореться за нинішнє і прийдешні покоління.
Людям із порушенням зору
