Останні роки проведені у школі я готувала себе до вступу в університет і всі мої роздуми та мрії були спрямовані на студенстське життя та вивчення тих предметів, які мені стануть у нагоді в моїй кар’єрі.
Усе літо я чекала того, як переступлю поріг обраного навчального закладу, уявляла як почнеться моя перша лекція, як я знайду собі друзів та почну робити щось корисне для себе та суспільства. Нестерпними мені видавалися останні дні очікування перед першим днем навчання в університеті. І все-таки вони були були не даремними. Зовсім інша атмосфера, викладачі, які сприймають тебе за дорослу людину – що може бути краще?
Університет – місце, в якому людина проявляє всі схої приховані резерви й починає самореалізацію. Для цього я обрала вищий навчальний заклад, який, на мою думку, мав і має для цього все необхідне. Це – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.Гарні відгуки звичайних людей – найкращий привід звернути увагу на навчальний заклад.
Більшість викладачів ВУЗу – професіонали своєї справи, які все життя присвятили улюбленій роботі й намагаються передати студентам такий цінний для них досвід. Думаю, що варто звернути увагу на предмети, які стосуются саме моєї професії. На щастя, вони усі важливі для мене як майбутнього фахівця туристичної галузі. Я розумію значення кожного з них і на парах мені хочеться дізнаватися більше.
Також університет проводить багато культурних заходів, які не тільки можна відвідувати, але й брати в них участь. Особисто мені це подобається, адже я не хочу сидіти в гуртожитку в очікуванні дива. Треба користуватися шансом та можливостями, які нам дає університет.
Найголовніше моє враження від першого року навчання – відчуття свободи, незалежності, усвідомлення правильності зробленого вибору.
Я сама обрала університет. Саме мені потрібні знання для подальшої самореалізації та розвитку. Я керую своїм життям, а університет спрямовує мене в потрібне та правильне русло.
Студентка І курсу 17 групи Плисконіс Наталія.
Людям із порушенням зору