«Поняття «споживач» за своїм визначення включає нас усіх», – сказав Джон Кеннеді у своїй заяві Конгресу 15 березня 1962 року, де вперше офіційно були окреслено права людини як споживача. У виступі було сформульовано чотири головних права споживача: право на безпеку, право на інформацію, право на вибір і право бути почутим.
Пізніше до них додалися ще чотири: право на відшкодування збитків, право на споживацьку освіту, право на задоволення базових потреб і право на здорове оточуюче середовище. В 1983 році Організацією Об’єднаних Націй було проголошено 15 березня як Всесвітній день прав споживачів.У демократично розвинених країнах споживач є керівним важелем на ринку, і держава саме через нього забезпечує свої національні інтереси, вибудовує економічну стратегію. Міжнародний досвід свідчить, що споживча політика, як одна з найбільш важливих галузей державного регулювання, є інструментом, здатним впливати на соціальний клімат та формувати позитивне ставлення населення до влади.
Оскільки бізнес та уряди окремих країн продовжують нехтувати інтересами споживачів, щорічне проведення Всесвітнього дня прав споживачів дозволяє привернути увагу світової спільноти до найбільш актуальних питань відповідної сфери та підтримати міжнародний рух споживачів у їх намаганнях відстоювати свої інтереси.Кожного року за ініціативою Всесвітньої організації союзів споживачів визначається тема Всесвітнього Дня прав споживачів, яка одночасно стає пріоритетною темою року для досягнення окресленої мети та поєднання на цьому шляху спільних зусиль союзів споживачів різних країн, щоб наше життя було більш безпечним.
Людям із порушенням зору